Тамара Гундорова розглядає пострадянський транзит і говорить про покоління, тіло і пам’ять в українській культурі між двома Майданами (2004-2014). В її фокусі - реконструкція національної історії з фрагментів та слідів стертого і втраченого минулого, візія «моєї Європи» і тема «останнього радянського покоління», а також феномен «лузера» 2000-х як емблеми посттоталітарної травми. В центрі уваги - романи «Музей покинутих секретів» (2009) О. Забужко, «Ворошиловград» (2010) С. Жадана, «Записки українського самашедшего» (2010) Л. Костенко. Модератор: Сергій Біленький Презентація відбудеться українською мовою. Дискусія українською та англійською. Тамара Гундорова - професор-гість та наукова співробітниця Прінстонського університету, провідна наукова співробітниця Інституту літератури НАН України, асоційована наукова співробітниця Гарвардського українського наукового інституту та декан Українського вільного університету. Членкиня Українського ПЕН. Авторка кількох книжок, зокрема про Лесю Українку «Книги Сивілли» (2023), «Постчорнобильська бібліотека. Український постмодернізм 1990-х» (2019), «Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми» (2013; 2024), «Кітч і література. Травестії» (2008), «Франко і/не Каменяр» (2006); «Femina melancholica.. Стать і культура в гендерних утопіях Ольги Кобилянської» (2002), а також багатьох статей та розвідок про модернізм, постмодернізм, фемінізм, постколоніальні дослідження та історію української літератури. Була стипендіаткою програми Фулбрайта, університету Монаша, фонду імені Петра Яцика, університету Хоккайдо та Ініціативи Філіпа Шварца Фонду Олександра фон Гумбольдта тощо
